КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД З ПРОФІЛАКТИКИ ПРОЯВІВ НАСИЛЛЯ В

Проблема насилля в школі надзвичайно актуальна. Про це пишуть газети, методичні видання, про це повідомляють  з екранів телевізорів. Останнім часом зросла велика кількість випадків непорозуміння,емоційного пригнічення,конфліктних ситуацій,а то й фізичного покарання серед учасників навчально-виховного процесу. Будь-яке негативне явище легше попередити,якщо заздалегідь знати причини,що можуть викликати ту чи іншу нестандартну ситуацію.

По-перше,кожен з нас ,хто працює з дітьми,повинен знати правову базу,яка забезпечує нешкідливі та безпечні умови навчання,режим роботи,умови фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей.

На сьогодні Україна є учасницею міжнародних договорів і угод,спрямованих на захист і гарантування прав та інтересів дитини на досягнення її повного добробуту .Право дітей нашої країни на захист від усіх форм насилля гарантується 28 і 52 статтями Конституції України,відповідно до яких,ніхто не може бути підданий покаранню .Статтею 10 Закону України « Про охорону дитинства « встановлено ,що кожній дитині гарантується право на свободу,особисту недоторканість та захист гідності Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується законом .Конвенція ООН» Про права дитини» у статті 19 гласить про те,що держави-сторони,які є підписантами Конвенції .вживають всі необхідні заходи з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психічного насильства,образи чи зловживань,відсутності піклування чи недбалого брутального поводження та експлуатації .Разом з тим,важливо відзначити,що школа,на думку дітей,є тим місцем,де вони зустрічаються з жорстоким ставленням та знущанням. А це породжує таку ж агресію з боку дитини .Прикро те,що прояви насилля в школах ,виникають через небажання зважати на потреби інших людей,через невміння спілкуватися,надмірну жорстокість.

По-друге, ми повинні знати ,що на формування особистості впливають ряд факторів: вплив суспільства,влади;вплив батьків ,вчителів ,класного колективу,засобів масової інформації,Інтернет. До речі,ситуація в соціально-правовій сфері охорони дитинства в Україні потребує істотних змін ,оскільки ще неврегульований чіткий механізм забезпечення реалізації та контролю за виконанням окремих норм законодавства про права дитини щодо загального поліпшення становища дітей,захисту їхніх інтересів,охорони здоров’я, розвитку,навчання,гарантування дитині збереження власного імені .Дуже часто з екранів телевізорів, моніторів ПК пропагується жорстокість і насилля. Психіка дитини не готова до сприйняття такої маси негативної інформації .Підлітки дуже часто переносять цю модель поведінки в реальне життя .Велику роль відіграє також і колектив,в якому навчається дитина. Це психологічна атмосфера у класі та школі. Вона залежить від гнучкості поведінки школярів та відсутності в них агресивних тенденцій. Гуманізація освіти передбачає зміни і в особистості учнів, і в особистості педагога. Учитель має навчитися ставитися гуманно не лише до учнів,а й до себе. Інакше процес гуманізації буде лише черговим гаслом. Педагог зобов’язаний бути компетентним Часто неправильні  батьківські виховні дії теж приводять до того,що діти потерпають від знущань у школі. Батьки не звертають уваги на скарги дитини ,це веде до того, що вона стає жертвою і мовчки,самотньо страждає від приниження і болю .А дуже часто агресія батьків робить теж дітей агресивними ,і вони ,у свою чергу, мають потребу когось принижувати і пригноблювати,щоб зігнати на комусь власні образи, які йдуть із родини.

 У вирішенні проблеми насилля в школі може допомогти психолог. Однак одному йому ця проблема не під силу .Тільки спільними зусиллями з вчителями-предметниками ,класними керівниками,соціальними педагогами та адміністрацією школи можна говорити про вирішення цієї проблеми.

Запорукою успіху кожного психолога є ефективна діагностика рівня розвитку учнів,що дозволяє побачити позитивну чи негативну динаміку  в процесі формування юної особистості .Будь-яка інформація ,яку може отримати класний керівник із результатів психологічної діагностики,є дуже важливою і корисною .Саме це допоможе у виборі найефективніших методів впливу на особистість вихованця Якщо діагностика –справа рук психолога,то профілактика –це співпраця і соціальних педагогів., і педагога-організатора, і класного керівника ,і заступників директорів шкіл з виховної роботи з психологами У народі кажуть,що разом і батька бити добре .Щоб запобігти насиллю в школі,роботу слід розпочинати з дорослих .Через систему батьківських зборів інформувати про це ганебне явище,вчити батьків бути уважними до своїх дітей та їх проблем,надавати індивідуальні консультації ,рекомендації .Батьки охоче беруть участь у ділових іграх,тренінгах. Педагоги повинні бути компетентними, як працювати з дітьми,що вчиняють насилля,а також вміти вирахувати жертв і вчасно прийти на допомогу дитині. Мабуть варто в кожній школі на початку навчального року провести психолого-педагогічний семінар про насилля та жорстокість у школі ,шляхи запобігання їх проявам .

Насильство в школі майже завжди є спланованим і методично повторюється, а жертвам майже завжди притаманні риси,що відрізняють їх від інших дітей(вони слабкіші,всього бояться,не дають здачі).Якщо таким дітям не допомогти своєчасно,то емоційний стан жертви не дасть їй виявити свої таланти,здібності, укорінить комплекс жертви, зіпсує їй життя. Потрібно переконувати дітей,що вони мають право на захист,що просити допомоги не соромно,а необхідно .У таких великих школах ,як наша, жертви можуть мінятися У менших, як правило, жертва одна й та сама. А ключовим елементом динаміки знущань є дисбаланс сили Учень ,який фізично сильніший,більш зухвалий, впевненіший за інших дітей ,типово знущається з них .Часто старші учні знущаються з молодших або з нових учнів.

Міфом є те ,що ті ,що застосовують насилля,є невпевненими в собі по суті .а тільки прикриваються зовнішньою бравадою .Але це не відповідає дійсності. Їхня самооцінка, здебільшого,є адекватною чи вищою від адекватної .Такі діти походять із сімей,де агресія використовується як спосіб розв’язання конфлікту.

Між фізичним і психологічним насильством розмістилася така форма як третирування(вербальні погрози, образи ,стусани,штовхання). Сюди відносяться і словесні образи.,і приниження етнічного чи статевого характеру. До психологічного насилля слід відносити і таку форму тиску як бойкот-це змова групи про недопущення контактів і спілкування, вигнання з соціуму .Особливо це характерне для підлітків;серед підлітків. існує і сексуальне насилля Воно має сучасне забарвлення «Кібербулінг»- це насилля через Інтернет:сексуально образливі записки,листи,фото,плітки,обмови,відео .Створюється негативна суспільна думка,спрацьовує швидкість передачі масштаби повідомлення інформації .Про Інтернет-небезпеку більшість педагогів та батьків навіть і не задумуються.

В 2010 році Дитячий фонд при ООН(ЮНІСЕФ). оприлюднив такі дані про українських підлітків13-15років Отже,портрет українського підлітка виглядає так:

-91%- вживали алкоголь;

-63%- курили;

-14%- пробували легкий наркотик;

-16%- вступали в статеві стосунки,з них 25% мали незахищений секс;

-24% хлопців і 12% дівчат курять щоденно;

-22%- не знають про шляхи зараження ВІЛ-інфекцією;

-37%- потерпають від насилля серед ровесників.

А про Інтернет-залежних навіть не йде мова.

Особливої уваги потребують діти з учительських сімей .Вони дуже часто стають жертвами психологічного насилля ,як з боку однокласників,так і з боку вчителів-мам Щоб не бути голослівною запрошую вас переглянути короткий відеоролик,який був переглянутий на педраді нашої школи А на завершення хочу закликати всіх нас не бути байдужими любити дітей і життя