Організація та проведення заходів просвітницького напрямку з формування здорового способу життя учнівської молоді.

Н.В. Хмель, соціальний педагог Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

В Україні намітилася тенденція до збільшення впливів негативної поведінки серед дітей і молоді. За ряду несприятливих соціокультурних умов дитяче та підліткове середовище спрямоване на прилучення до нікотину, алкоголю, різноманітних наркотиків, на ранні сексуальні зв’язки, що різко погіршує стан фізичного і психічного здоров’я підлітків. Гостро стоїть проблема репродуктивного здоров’я, ранньої вагітності дівчат-підлітків. Дослідження засвідчили, що половина дітей, які мають проблеми з фізичним та психічним здоров’ям схильні до негативних виявів поведінки. Як результат, кожен п’ятий важко засвоює навчальний матеріал, такі діти втричі частіше порівняно з іншими піддаються впливу наркотиків. За оцінкою медиків, практично здоровими закінчують школу лише 5-7 відсотків учнів.

Ряд прорахунків у реалізації Національних програм протидії наркоманії та боротьби із захворюванням на СНІД, а також боротьби із злочинністю призвели до втрати довіри стосовно державної політики в розв’язанні цих проблем, а це в свою чергу, негативно впинуло на загальну соціально-психологічну атмосферу у суспільстві.

Просвітницька робота серед молоді щодо здорового способу життя поки що не дуже ефективна. Більшість учнів, особливо старшокласників (від 80 до 97 відсотків), не мають достатніх знань з таких гострих проблем, як запобігання наркоманії, алкоголізму, СНІДу тощо. У зв’язку з відсутністю підготовлених кадрів (лише 12-15% вчителів у міській місцевості та 6-8% у сільській) знання про шляхи збереження і зміцнення здоров’я в навчальних закладах України реалізуються здебільшого формально, епізодично, без урахування об’єктивних тенденцій у молодіжному середовищі (погіршення життєвих умов, послаблення мотивації до здорового способу життя, низький рівень превентивних знань, навичок і вмінь, вплив ЗМІ тощо).

Педагоги недостатньо володіють спеціальними методами роботи з формування знань, вмiнь і навичок із збереження і зміцнення здоров’я підлітків, мало використовують у цій роботі сучасні підходи. Профілактична діяльність державних освітніх закладів зорієнтована на передавання знань від дорослого до дитини з ігноруванням активної позиції самої дитини, її права на самовизначення щодо власного способу життя. А практика показує, що набуття і закріплення установок на здоровий спосіб життя і безпечну поведінку є значно ефективнішими в ході спілкування підлітків між собою.

Кожен психолог у своїй роботі стикається з наступними проблемами: наркоманія неповнолітніх, алкоголізм, токсикоманія, бездоглядність (в тому числі діти, батьки яких за кордоном), ранні безладні статеві стосунки (вагітність дівчат-підлітків), венеричні захворювання, проблема ВІЛ/СНІДу, надмірна захопленість комп’ютерними іграми.

Наркотизація як соціальне явище має свою закономірність, динаміку розвитку. Тютюн – це найчастіше перший наркотик, з яким знайомляться діти. Серед його споживачів – 6-8% - діти молодших класів. Курить кожен п’ятий п’ятикласник, майже половина восьмикласників і майже 60 % випускників школи.

Другий наркотик – алкоголь. Чверть восьмикласників мають чітку орієнтацію в світі алкогольної продукції. Така статистика свідчить про відсутність мотивованої спрямованості підлітків на формування та збереження свого здоров’я. Це також  наслідок відсутності в суспільстві пріоритету здорового способу життя.

Для профілактики негативних явищ в молодіжному середовищі можна  використовати модулі програми «Рівний-Рівному» та  «Діалог».

Володіючи методиками проведення тренінгових занять психолог може донести до підлітків важливу інформацію як в теоретичній формі так і сприяти формуванню навичок поведінки. Але не завжди йому вдається самому адекватно розібратися у всіх тонкощах проблеми. Щоб розглянути всі аспекти проблеми потрібно залучати спеціалісті різних галузей: наркологів, венерологів, юристів, гінекологів, сексопатологів, спеціалістів кримінальної поліції, прокурорів, міліціонерів тощо.

Отже, основними напрямками щодо популяризації здорового способу життя учнівської молоді є: тренінгові заняття, бесіди-зістрічі з спеціалістами різних галузей, тематичні відеолекторії, відвідування спеціалізованих закладів для унаочнення негативного впливу токсичних речовин на організм людини (наркодиспансер, дитячий реабілітаційний центр, де знаходяться діти з ДЦП, хворобою Дауна тощо, будинки дл ядітей з фізичними та психічними вадами, на відкриті судові засідання). Важливим напрямком у сприянні поширення здорового способу життя має стати робота з бітьками важких підлітків та учнів з групи ризику, залучення їх до співпраці з шкільними працівниками.